середа, 10.03.2010
********************************
Чи потрібні сьогодні нам Стуси?..
Правду говорити хтось мусить!
Хтось обдарований словом
Чи хоча б напівсловом,
Але говорив щоб правду,
Не брехню і не напіправду,
Солодку і гірку,
Як і саме життя,
В лавровім і терновім вінку
Людського буття.
9.03.10.
20:30, rostislavserdechni
Посилання
вівторок, 02.03.2010
****************************
Далеко десь на зорі мерехтить
тиха гавань,
в яку корабель мій хотів увійти,
тиха гавань,
але крізь скелі й бурі треба пройти,
щоб туди увійти,
щоб на берег, вхопивши повітря
солодку краплину, зійти
і далі у далі іти
у безмежні, широкі світи.
2.02.10.
18:24, rostislavserdechni
Посилання
понеділок, 01.03.2010
*******************************************
Далеко десь на зорі мерехтить
тиха гавань,
в яку корабель мій хотів увійти,
тиха гавань,
але крізь скелі й бурі треба пройти,
щоб туди увійти,
щоб на берег, вхопивши повітря
солодку краплину, зійти
і далі у далі іти.
25.02.10.
22:32, rostislavserdechni
Посилання
неділя, 21.02.2010
Німими досить бути рабами,
Бо за любов до отчого краю
Назвуть нас катами.
Скажуть: "Фашисти!"--
Різних мастей шовіністи.
Німими досить бути рабами!
Говори, український народе,
Своїми вустами!
Говори калиново,
Барвисто і барвінково!
Говори, говори, не мовчи,
Хай живе твоє щиреє слово!
Живи в Україні, українськая мово!
21.02.10.
23:15, rostislavserdechni
Посилання
понеділок, 15.02.2010
Відчуваю страшенну втому. Бракує свіжого повітря. Немов лебідь з однойменної поезії О. Олеся:
Б'єшся крилами об лід,
Кривавиш білі груди --
Проходять повз байдужі люди.
15.02.10.
19:18, rostislavserdechni
Посилання
***************************************
Лютує слів, емоцій хуртовина,
І знічена від тягаря людина:
Постійно бій із вітряками,
Щоденний клопіт, будня драми.
14.02.10.
19:06, rostislavserdechni
Посилання
середа, 10.02.2010
Люди часто не розуміють одне одного. І навіть не роблять спроб зрозуміти інших. Звичайно, всі ми різні. У кожного своє его, своє "Я". Але щоб жити в злагоді та мирі ми повинні прагнути взаємопорозуміння. Відсутність такого прагнення породжує конфлікти, протистояння, словесні й фізичні зіткнення, й навіть війни. Завжди важко робити перший крок назустріч, але без нього компроміс не можливий. Так, без компромісу не може бути взаємопорозуміння. Крок заради цього робити варто. Але, мабуть, є ті випадки, коли компроміс не видається можливим. Наприклад, компроміс із власною совістю або в тому випадку, коли твоя байдужість і попускання зашкодять мільйонам людей або будуть загрожувати життю бодай однієї людини.
20:10, rostislavserdechni
Посилання
Білий тигр. Його зазим'я надворі
Хуртує снігом. Радість дітворі.
10.02.10.
19:43, rostislavserdechni
Посилання
вівторок, 09.02.2010
Думи-вітри, шаленійте, зло трощіть, безжально бийте,
Та ж в сп'янінні битви розум не втрачайте свій
І не зрадьте волелюбний шлях надій НА КРАЩЕ,
Бо все марне буде і пропаще!..
Серце щиросердне, українське, будь готове йти на бій
Ради світла, ради правди, вічних істин, чистих мрій,
Ради долі в хаті власній, ради волі у країні власній!
9.02.10.
18:32, rostislavserdechni
Посилання
понеділок, 25.01.2010
Зевес бикам дав роги,
І коням ратиці презентував,
Щоб звикли бить вони дороги,
А зайцю-сіромасі біг швидкий подарував,
Щоб хижий звір його не наздогнав.
Цареві звірів — леву —
Він зуби гострі дарував.
Під стать йому і королеву
Левицю в лісі відшукав
Та гриву королівську дав.
Плавці дав рибам,
Птахам — політ,
Мужність дав чоловікам,
Лани робити із боліт,
Списи, мечі і щит.
Але і для жінок
Припас він нагороду:
Із квіт — вінок,
А від небес — чарівну вроду.
Що дав він їм? – Красу!
Здавалось, дещиця, дрібниця,
Не спис, а так собі, дурниця.
І не збагнув, мабуть, Зевес,
Що з облаштунками всіма
Віддав їм чоловіка!
24.09.09.
Жінкам
(переспів із Миколи Львова, варіант № 2, доповнений рядком)
Зевес бикам дав роги,
І коням ратиці презентував,
Щоб звикли бить вони дороги,
А зайцю-сіромасі біг швидкий подарував,
Щоб хижий звір його не наздогнав.
Цареві звірів -- леву --
Він зуби гострі дарував.
Під стать йому і королеву
Левицю в лісі відшукав
Та гриву королівську дав.
Плавці дав рибам,
Птахам -- політ,
Мужність дав чоловікам,
Лани робити із боліт,
Списи, мечі і щит.
Але і для жінок
Припас він нагороду:
Із квіт -- вінок,
А від небес -- чарівну вроду.
Що дав він їм? - Красу!
Здавалось дешиця, дрібниця,
Не спис, а так собі дурниця.
І не збагнув, мабуть, Зевес,
Вельможний недоріка,
Що з облаштунками всіма
Віддав їм чоловіка!
2.03.10.
21:30, rostislavserdechni
Посилання
|
|